Українські війська перейшли від батальйонних і ротних опорних пунктів до позицій, розрахованих максимум на відділення.
Про це повідомив Головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський під час спілкування з журналістами.
За словами генерала, досвід Бахмутської кампанії продемонстрував, що масштабні опорні пункти й батальйонні райони оборони втратили свою ефективність.
«Збройні Сили перейшли до ротних опорних пунктів, потім — до взводних. Тепер ми бачимо, що найбільш ефективна позиція — максимум на відділення», — каже командувач.
Зараз перевага надається компактним фортифікаційним елементам — групам окопів і так званим «лисячим норам», які знижують ризик ураження від ударних дронів.
Адже, за словами Сирського, сучасні безпілотники, особливо ті, що працюють через оптоволокно, здатні проникати в найменші щілини.
Командувач наголосив на важливості обладнання усіх укриттів антидроновим захистом. Особливу увагу слід приділяють перекриттю ходів сполучення, щоб мінімізувати загрози як для військових, так і для операторів БПЛА.
«Ви бачите, що розвиток дронів диктує зміни і в тактиці застосування військ, і у вимогах до фортифікації. Якщо раніше всі фортифікаційні споруди будувалися з метою недопущення просування противника, в тому числі на відкритій місцевості, де противник міг застосувати велику кількість бронетехніки, то тепер підходи змінилися. Все будується навколо посадок, лісосмуг, які мають кращі маскувальні властивості», — йдеться у промові Сирського.
Окремо він підкреслив, що ефективність будь-якого укріплення залежить передусім від наявності особового складу.
Якщо фортифікація не зайнята військами або їх там недостатньо — наприклад, коли добре обладнаний опорний пункт обороняють лише двоє-троє солдатів — вона не виконує своїх функцій.
Також Сирський нагадав, як готуються лінії оборони: перша лінія готується військами безпосередньо в ході бойових дій, друга лінія готується, як правило, інженерними підрозділами Збройних Сил та Державною спеціальною службою транспорту, спільно з цивільними організаціями.
І третя лінія, капітальна, будується обласними військовими адміністраціями.
Крім того, в оперативно-тактичних угрупованнях Збройних Сил України формуються спеціальні групи з питань фортифікаційного обладнання.
Крім створення таких груп, командувачі ОТУ отримають заступників, відповідальних за будівництво інженерних укріплень.
